Вроджені вади серця (ВВС) являють собою структурні аномалії та деформації клапанів, отворів та перегородок між камерами серця або судин, які відходять від нього, що порушують внутрішньосерцеву та системну гемодинаміку і це призводить до розвитку гострої або хронічної недостатності кровообігу.
ВВС виникають внаслідок порушення нормального розвитку системи кровообігу в ембріональному періоді внаслідок впливу різних шкідливих факторів, особливо з 3 по 8 тиждень ембріогенезу, коли відбувається формування камер, перетинок та магістральних судин серця.
Серед етіологічних факторів ВВС виділяють хромосомну патологію, фактори навколишнього середовища, серед яких особливе значення мають біологічні тератогени (вірусні інфекції: краснуха, герпес, грип, ГРВІ, цитомегаловірус, хронічні хвороби матері), хімічні фактори (лікарські препарати, алкоголь, нікотин, наркотики), а також вплив факторів шкідливого виробництва, радіації та ін.
Клінічна картина ВВС залежить від виду вади, ступеня порушення гемодинаміки, розвитку компенсаторних механізмів.
Основними клінічними симптомами ВВС у дітей є ціаноз, задишка, тахі- або брадикардія, набряки, кардіальний шум, гепатомегалія, кардіомегалія, посилене потовиділення, тремтіння у прекардіальній ділянці, зміщення меж відносної серцевої тупості, недостатня прибавка маси тіла, швидка втомлюваність при їжі, кардіалгїї тощо.
З метою діагностики ВВС застосовують рентгенографію ОГК, електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіографію (ЕхоКГ), катетеризацію камер серця та лабораторні методи обстеження.
В останні роки широко застосовують ЕхоКГ плода і в разі виявлення складних ВВС вирішується питання про місце та спосіб ведення пологів.
Основним методом лікування ВВС є оперативне (радикальне або паліативне). Застосовують класичне хірургічне лікування ВВС та ендоваскулярне лікування.
Консервативне лікування ВВС проводиться при розвитку порушень гемодинаміки: серцеві глікозиди, сечогінні, інгібітори АПФ, антиаритмічні препарати, кардіотрофні препарати.
Дитячий кардіоревматолог: Росощук О.В.
Статті по темі: