ПОПЕРЕДНІЙ ЗАПИС ЗА ТЕЛЕФОНАМИ
(068) 840-30-30, (063) 840-30-30, (0432) 64-49-59

Себорейний дерматит. Причини, діагностика, лікування

Себорейний дерматит. Причини, діагностика, лікування

Себорейний дерматит - це захворювання, що характеризується хронічним запальним процесом ділянок шкіри в місцях знаходження сальних залоз. Відбувається надлишкове вироблення секрету сальних залоз, який є сприятливим середовищем для росту мікроорганізмів, що викликають розвиток запалення. Найбільш частим провокуючим агентом є грибки Pityrosporum ovale. Переважна локалізація даної патології: волосиста частина голови, груди, спина, ділянки обличчя.

До факторів, що сприяють розвитку себорейного дерматиту відносяться:

  • захворювання ендокринної системи;
  • неврологічні хвороби;
  • імунодефіцитні стани;
  • генетична схильність;
  • підвищена пітливість;
  • недостатнє вживання вітамінів;
  • вплив лужних миючих засобів на шкіру.

Для цього захворювання характерні сезонні загострення - весна і осінь.

Себорейний дерматит прийнято розділяти на три види:

  • жирний тип - характеризується виділенням жирного секрету і утворенням вугрів і прищів;
  • сухий тип - відмічаються розтріскування на ураженій шкірі;
  • змішаний тип- ділянки себореї різного виду у одного і того ж хворого.

Типовим симптомом такого дерматиту є наявність ділянок запалення, як правило, на симетричних ділянках тіла. Дані ділянки мають вигляд чітко обмежених рожево- червоних бляшок, покритих білими лусочками. Характерно наявність досить інтенсивного свербіння. У ряді випадків уражені зони можуть мокнути і покриватися жовтими кірочками і тріщинами. Якщо дерматит локалізується на волосистій частині голови, то можна також відзначити випадання волосся. Небезпека даного захворювання полягає в тому, що воно може протікати протягом досить тривалого часу з поступовим прогресуванням, що, в кінцевому підсумку, призводить до утворення великих ділянок ураження, до яких приєднується вторинна інфекція.

ДІАГНОСТИКА

Діагноз себорейного дерматиту найчастіше ставиться на підставі клінічної картини. Однак необхідно проводити диференційну діагностику з рядом інших захворювань: екзема, псоріаз, мікробні та грибкові ураження шкіри. Для цього проводяться микологічні і мікроскопічні обстеження лусочок з поверхні шкіри.

ЛІКУВАННЯ

Підхід до лікування себорейного дерматиту повинен бути комплексним. По-перше, в разі наявності соматичної патології необхідне її коригування. По-друге, переглядається раціон хворого із збагаченням його вітамінами і мікроелементами.

У медикаментозному лікуванні перевага віддається протигрибковим препаратам, які можуть застосовуватися як у вигляді шампунів, так і у вигляді кремів і гелів. Крім цього застосовуються антисептичні та кератолічні засоби з вмістом цинку. Широко використовуються зовнішні імуномодулятори, які надають протизапальну дію.

При вираженому свербінні хворому призначаються антигістамінні препарати, а також антибактеріальна терапія в разі приєднання вторинної бактеріальної інфекції.

Дерматовенеролог: Майструк Л. С.



Статті по темі: