Остеопороз - системне захворювання скелету, яке характеризується низькою мінеральною масою кістки, порушенням її мікроархітектоніки, що пов’язано зі зменшенням кількості трабекул, їх витонченням та втратою зв’язку, зменшенням товщини кортикального шару кістки і збільшенням її пористості, що призводить до збільшення ламкості кісток, підвищення ризику переломів.
Кожної хвилини виникає вісім нових остеопоротичних переломів, їх зазнає кожна третя жінка і принаймні кожен шостий чоловік протягом свого життя.
Хто має високий ризик переломів?
- Особи які мали перелом внаслідок низькоенергетичної травми
- Вік 65+
- Жіноча стать
- Перелом стегнової кістки у батьків
- Менопауза (рання, хірургічна)
- Захворювання органів травлення (порушення всмоктування, постійні діареї, ферментна недостатність тощо)
- Ендокринологічні порушення
- Вживання препаратів
- глюкокортикостероїди
- метотрексат
- інгібітори ароматази
- антидепресанти
- андрогендеприваційна терапія
- блокатори протонної помпи
- цитостатики
- променева терапія + схеми комбінованої хіміотерапії
Чим небезпечний остеопороз?
- Інвалідність: 40% пацієнтів після перелому стегнової кістки не можуть самостійно ходити, а решта 60% потребують сторонньої допомоги протягом наступного року.
- Тривале перебування в лікарні: жінки віком від 45 років через переломи, пов’язані з остеопорозом, проводять у лікарні більше часу, ніж через багато інших хвороб, у тому числі діабет, інфаркт і рак молочної залози.
- Втрата самостійності та зниження якості життя: після перелому шийки стегна 33% постраждалих опиняються в будинках престарілих або стають повністю залежними від членів сім’ї
- Високий ризик повторних переломів: після першого остеопоротичного перелому, за відсутності адекватного лікування, новий перелом може статися вже протягом першого року.
- Зниження тривалості життя: 20-24% пацієнтів, які перенесли перелом стегнової кістки, помирають протягом першого року.
Скарги на які треба звернути увагу!
- біль у попереку, кульшових (тазостегнових) суглобах, біль в ділянці тазу і грудному відділі хребта;
- зміна осанки, поява «горбу»;
- біль в кінцівках (гомілки, колінні суглоби, ділянка кульшових суглобів);
- деформації та припухлість в ділянці стоп;
- біль в кістках, який посилюється під час фізичних навантажень, а в подальшому стає постійним;
- перелом кісток передпліччя, що відбувся внаслідок незначної травми;
- відчуття тяжкості в міжлопатковій ділянці спини;
- часті судоми м'язів;
- загальна тривала м’язова слабкість;
- часті переломи;
- зменшення росту на 3 см і більше
Діагностика:
Основним методом діагностики остеопорозу є денситометрія, яка вимірює щільність кісткової тканини. Найпоширенішим видом денситометрії є двоенергетична рентгенівська абсорбціометрія (DXA).
Цей метод дозволяє точно оцінити мінеральну щільность кісткової тканини на рівні всього скелету, поперекового відділу хребта, проксимального відділу та шийки стегнової кістки, дистального відділу кісток передпліччя. Результати порівнюються з нормами для здорових людей одного віку та статі, що допомагає виявити остеопороз або остеопенію (знижену кісткову масу) на ранніх стадіях.
Додатково можуть використовуватися лабораторні аналізи для оцінки рівнів кальцію, вітаміну D та інших маркерів обміну кісткової тканини.
Для встановлення діагнозу «остеопороз» лікар враховує не лише показник денситометрії, а й фактори ризику, які можуть впливати на стан кісткової тканини.
