Алопеція. Причини та лікування
Алопеція – це аутоімунний поширений розлад, що призводить до непередбачуваного випадіння волосся.
Причини виникнення алопеції різні, виділяють такі різновиди:
- Вроджена алопеція – зустрічається рідко, може бути повна відсутність волосся (вроджена атрихія) або порідіння волосся (вроджена гіпотрихія ).
- Передчасна алопеція (андрогенетична) - розвивається на волосяній ділянці голови у чоловіків молодого й середнього віку, у жінок зустрічається рідше і характеризується порідінням волосся. Випадіння волосся починається зазвичай поступово, з лобової і тім’яної ділянок, потім переходить на інші ділянки, зрештою волосся часто залишається тільки по краях волосяної ділянки шкіри голови.
- Себорейна алопеція - розвивається на фоні себореї, характеризується дифузним порідінням волосся.
- Симптоматична алопеція може розвинутися внаслідок гострих інфекційних захворювань, пологів, операцій, при ендокринних розладах, анемії, кахексії, туберкульозі, сифілісі, лепрі, амілоїдозі, муцинозі, променевій хворобі та ін. У більшості випадків симптоматичної алопеції волосяний покрив через якийсь час цілком відновлюється.
- Рубцева алопеція виникає на рубцево змінених ділянках шкіри при глибокій піодермії (фурункул, карбункул та ін.), глибокій трихофітії, системному червоному вовчаку, травмах.
- Гніздова алопеція ( шароподібне облисіння, alopecіa areata) характеризується суцільним випадінням волосся на обмежених ділянках шкіри, запальні явища і суб’єктивні відчуття відсутні. Характерний раптовий початок, частіше у людей молодого віку, з'являються округлі або овальні осередки облисіння 3–5 см у діаметрі. Вражаються переважно волосяна ділянка голови та бороди, рідше — брови і вії, шкіра пахвових западин і лобка. Етіологію гніздової алопеції остаточно не встановлено. Вона виникає під час або після сильної нервово-психічної травми, іноді після травматичного пошкодження голови або шиї, при порушеннях нейроендокринної системи, інфекційному ураженні шкіри різного походження (напр. хронічні осередки інфекції, особливо в порожнині рота, глотці, придаткових пазухах носа). Іноді поєднується з трофічними змінами нігтів, а також вітиліго.
Основні принципи лікування:
- засоби, що покращують мікроциркуляцію;
- вітаміни;
- подразнююча терапія;
- фізіотерапевтичні методи лікування;
- усунення осередків фокальної інфекції;
- лікування супутньої патології.
Дерматовенеролог, косметолог: Гаєвик І.В.
Статті по темі:
