Коліти – це велика група гетерогенних захворювань, в основі яких лежать запальні та дистрофічні процеси, які розвиваються в слизовій оболонці, а в деяких випадках і в глибших шарах кишкової стінки.
Які бувають коліти?
По характеру захворювань виділяють: гострі, хронічні, вторинні причинно - обумовленні коліти. Гострі коліти розвиваються при паразитарних та бактеріальних кишкових інфекціях, а в ряді випадків - при токсичному, радіаційному та алергійному впливах на слизову оболонку кишківника. Найпоширенішими представниками хронічних колітів – є неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона. Також в цю групу входять хронічні запальні ураження при туберкульозі, єрсиніозі, амебіазі та алергічних процесах (еозинофільний коліт). У свою чергу до третьої групи колітів відносять медикаментозний, уремічний та ішемічний коліти.
Як проявляється хвороба?
Симптоматика залежить від тривалості і тяжкості ураження стінок кишківника. Зазвичай у хворих виникають скарги на біль та спазми в ділянці живота, діарею з домішками кров’янистих виділень, часті безрезультатні позиви до дефекації, що супроводжуються больовими відчуттями, нетримання калу, блідо-сірий наліт на язиці, блідість шкіри. Пацієнти відмічають втрату апетиту та зниження маси тіла, періодично виникаючу лихоманку, загальну втомленість та пригнічений настрій. Чим довше люди нехтують симптоматикою та відкладають похід до спеціаліста, тим більше прогресує патологія та загострюються симптоми. Хронічні криваві проноси можуть переходити в ректальні кровотечі. Тому вчасне звернення за допомогою – основне завдання пацієнтів.
Як діагностуємо патологію?
Пацієнту з підозрою на запальне захворювання кишківника лікар - гастроентеролог призначає ряд лабораторних та інструментальних досліджень для підтвердження діагнозу. Направлення видаються на розгорнутий аналіз крові, аналіз калу на приховану кров та колоноскопію з біопсією, для верифікації наявності запалення стінок кишківника, його локалізацію, етіологію та ступінь враження. За необхідності пацієнти можуть бути направлені ще на ряд додаткових досліджень, адже правильно поставлений діагноз – запорука покращення стану.
Лікар-ендоскопіст: Гончарук Ольга Олександрівна
Статті по темі: