Короткозорість

Під короткозорістю (міопією) розуміється аномалія заломлюючої сили або рефракції. Дане захворювання характеризується зміною фокусування – воно відбувається не на сітчастій оболонці ока, а перед нею і дитина чітко бачить лише близько розташовані предмети, результат підвищеної заломлювальної сили оптичних середовищ ока (кришталика, рогівки) або надто великої довжини осі (при нормальній заломлювальній силі) очного яблука.

Перша ознака порушення зорових функцій – дитина дещо гірше розрізняє об'єкти, що знаходяться далеко. Все, що написано на дошці, бачиться гірше, тому дитина підходить на близьку відстань або примружує очі. Діти, які страждають від міопії, помітно гірше орієнтуються в просторі при настанні темряви. Регулярне напруження очей призводить до м'язової астенопії, яка супроводжується болем в очницях та часто перетікає в головний біль.

Короткозорість (міопія) може бути:

• вродженою (яка зустрічається надзичайно рідко),
• набутою - найчастіше короткозорість розвивається ще у ранньому шкільному віці і що швидше вона виникає, то динамічніше розвивається.

В механізмі розвитку короткозорості приймають участь три ланки:

• зорова робота на близькій відстані;
• спадкова схильність;
• послаблена зовнішня оболонка ока.

Зорові навантаження грають значну роль в розвитку короткозорості. Зростання короткозорості відбувається насамперед через дуже раннє та інтенсивне використання ПК, смартфонів, планшетів, а кількість проведеного часу на свіжому повітрі стає суттєво коротшою.

Спадкова схильність – світова статистика показує, що якщо у одного з батьків є короткозорість, то шанси її успадкувати складають близько 50%, якщо у обох – вірогідність короткозорості у дитини підвищується до 80%.

Послаблена зовнішня оболонка ока – важливу роль в прогресуванні короткозорості грають біохімічні властивості зовнішньої оболонки ока – склери. Порушення обмінних процесів та кровообігу призводять до дистрофічних та структурних змін в склері.

Для роботи на близькій відстані око має посилити свою оптичну силу, що виконується за допомогою спеціального, так званого акомодаційного апарата. Якщо його м’язи послаблені, що часто спостерігається у дітей, то робота на близькій відстані стає для них складним завданням. Розвиток м’язових резервів ока та правильна гігієна зорових навантажень є дуже важливим моментом профілактики короткозорості у дітей. Чим більше дитина перебуває на свіжому повітрі, тим менше шансів розвитку короткозорості. Маленьким дітям не слід пропонувати ігри з дрібними предметами, довготривалі заняття конструктором, малюванням, оскільки їх м’язи ще недостатньо розвинені для зорових навантажень.

Для розвитку м’язових резервів очей класично використовується апаратне лікування, за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, міостимуляції, лазерстимуляції та періодичного повторення.

Дитячий офтальмолог: Гук С. В.