ПОПЕРЕДНІЙ ЗАПИС ЗА ТЕЛЕФОНАМИ
(068) 840-30-30, (063) 840-30-30

Ендометрит. Гострий, хронічний. Діагностика та лікування

Ендометрит. Гострий, хронічний. Діагностика та лікування

Сьогоднішня тема буде цікава як жінкам, які тривалий час не можуть завагітніти, так і тим, хто зовсім недавно народжував і навіть тим, хто не має репродуктивних планів, але має значні менструації та постійні болі внизу живота. Поговоримо про запалення внутрішньої поверхні матки – ендометрит (не плутати з ендометріозом!).

Сама матка – це м’язовий мішок, що має всередині порожнину. Стінки цієї порожнини вкриті спеціальною слизовою оболонкою - ендометрієм, що змінює свою структуру залежно від дня менструального циклу під впливом гормонів (перед місячними він широкий, після місячних – тоненький). Його основна функція – прийняти ембріон і забезпечити його подальший ріст та розвиток. От чому запальні зміни в його структурі можуть призводити до того, що запліднена яйцеклітина просто не може прикріпитися і вагітність не наступає.

Ендометрит може бути гострий і хронічний.

Гострий - має яскраву симптоматику: температура, болі внизу живота та під час статевого акту, кровотечі, мажучі кров’янисті виділення між менструаціями. Може виникати після пологів, гінекологічних процедур (вишкрібання, гістероскопія і т.д.).

Хронічний ендометрит може ніяким чином себе не проявляти: зрідка значні менструації або кров’яниста «мазня» між місячними. І жінка відчуває себе здоровою, а от завагітніти не може. Цей вид ендометриту може бути викликаний внутрішньоматковою контрацепцією (спіраль), навіть уже після її вилучення, втручаннями в порожнину матки, променевою терапією. У 25% жінок причину виявити так і не вдається.

Спільним для обох видів ендометриту є те, що обов’язково необхідно виключити наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом (хламідії, трихомонади, гонорея та мікоплазма геніталіум), бактеріального вагінозу та інших специфічних інфекцій (туберкульоз, сифіліс, ВІЛ) і навіть паразитів.

Діагностика.

Ні загальний аналіз крові, ні огляд на кріслі у гінеколога, ні навіть УЗД органів малого тазу – не є інформативними в постановці діагнозу ендометриту (УЗД в деяких випадках може «наштовхнути» на те, щоб запідозрити цю патологію, але ні в якому разі не виставити діагноз). Єдиний остаточний метод діагностики – гістологічне дослідження з імуногістохімією.

Для цього дослідження необхідно набрати матеріал (наш матеріал – ендометрій) шляхом пайпель-біопсії (в порожнину матки через канал шийки матки вводиться тоненька трубочка, через яку ми набираємо ендометрій; ця процедура виконується швидко і може проводитись прямо під час огляду на гінекологічному кріслі без знеболення) або гістероскопії (в складних випадках, при наявності поліпів або супутньої гінекологічної патології; проводиться в умовах операційної під контролем спеціальної оптичної системи під загальним наркозом).

Далі ці шматочки ендометрію прямують в спеціальну лабораторію, де лікар-гістолог дивиться на них під мікроскопом, фарбує спеціальними барвниками та проводить імунні реакції. Тільки після такого тривалого шляху дослідження можна встановити діагноз ендометриту.

Лікування

Враховуючи, що ендометрит – це запалення, що викликане мікроорганізмами, використовується антибактеріальна терапія протягом 14 днів. Ніяких імуностимуляторів, «розсмоктуючих» препаратів та БАДів. Після лікування виконується контрольне дослідження ендометрію.

Чекаємо вас на гінекологічному прийомі в МЦ «Альтамедика»!

Не відкладайте турботу про себе та своє здоров’я.

Лікар акушер-гінеколог: Пробончук О. О.

Статті по темі: