Мигдалики, видаляти чи ні?

Давайте спробуємо розібратися.

Піднебінні мигдалики («гланди») – важлива частина імунної системи нашого організму. Вони входять до лімфоїдного кільця глотки Пирогова- Вальдейєра, що є захистом наших дихальних шляхів.

Навіщо нам піднебінні мигдалики?

Піднебінні мигдалики виконують наступі функції: бар’єрна, дренажна, імуногенна, інформативна, кровотворна. В нормі в них відбувається «знайомство» зі збудником, його знешкодження та передача інформації до імунної системи.

Коли мигдалики перестають виконувати свою функцію?

Внаслідок частих запальних процесів мигдалики перетворюються на вогнище хронічної інфекції. Відбувається зміна структури мигдалика – лімфоїдна тканина замінюється сполучною. При цьому утворюються замкнені і напів замкнені порожнини, наповнені патологічним вмістом (злущеним епітелієм, залишками їжі, лейкоцитами, загиблими і розмножувальними мікробами).

Хронічний тонзиліт.

Процес, внаслідок якого спостерігається порушення місцевого та системного імунітету, що розвивається внаслідок перенесення гострих інфекцій. Найбільш часто виявляються такі ознаки хронічного тонзиліту:

• Ознака Гізе– гіперемія країв піднебінних дужок;
• Ознака Преображенського– краї піднебінних дужок валикоподібно потовщені;
• Ознака Зака– набряк верхніх відділів піднебінних дужок;
• Ознака Корицького– ланцюжок лімфатичних вузлів по передньому краю кивального м’яза;
• Казеозні пробки та рідкий гній в лакунах мигдалика.

Найбільш часто пацієнти скаржаться на часто повторювані ангіни (2- 4 рази на рік), а так само на неприємний запах з ротової порожнини, сухість в горлі, відчуття стороннього тіла в горлі, що посилюється при ковтанні.

Як діагностувати хронічний тонзиліт?

При розвитку хронічного тонзиліту істотну роль грає бета-гемолітичний стрептокок, інші види стрептокока, стафілокок. Для встановлення діагнозу необхідно виконати мазок на флору та аналіз крові- АСЛ-о. Наявність об’єктивних ознак хронічного тонзиліту.

Як лікувати? Видаляти чи ні?

Лікування є консервативним та оперативним.

Консервативне лікування включає в себе ряд заходів – промивання лакун, масаж піднебінних мигдаликів, обробка антисептиками та санація хронічних вогнищ інфекції ротової порожнини, приносових пазух, носової порожнини. Курс консервативного лікування варто повторювати кожні 6 місяців.

До оперативного лікування відноситься тонзилектомія – видалення піднебінних мигдаликів. Покази до оперативного лікування:

• відсутність відповіді на консервативне лікування,
• наявність ускладнень. Ускладнення є місцеві (паратонзилярний абсцес, паратонзиліт) та загальні (ревматичне ураження серця, суглобів та нирок).

Піднебінні мигдалики є важливою частиною нашого організму та коли «корисний» орган перетворюється на хронічне вогнище інфекції- то необхідне лікування. Та не варто раніше часу панікувати та самостійно ставити собі «страшні діагнози». Якщо у вас з’явились проблеми зі здоров’ям- варто звернутися до лікаря, адже краще витрачати свій час на щось приємне, а не на дискомфорт в горлі.

Лікарі МЦ Альтамедика проводять комплексну діагностику та лікування з індивідуальним підходом до кожного пацієнта.

Лікар-отоларинголог: Федурко Н. М.